вівторок, 20 вересня 2011 р.

Я ще досі чекаю.

Я ще досі молюся.
Я ще досі чекаю.
Якщо на коліна впаду - не дивуйся,
про нас обох дбаю.

Забери мене, море.
Забери хоч кудись!
Ти позбав мене втоми,
крикни: "Звільнись!"

Я ще досі чекаю
твого моря в очах.
Що робити я маю,
коли слів мені брак?

Я розчинюсь, вірю.
Завітаю до Посейдона.
Як в друга спитаю:
"Можна?
Ти здійсниш мою мрію?"

Я питаю тебе.
Я сподіваюсь ще досі
розчинити себе,
своє дике волосся.