Ми знімемо дешевий готель зі своєю трагедією сотен шльондр. Із запахом тисяч життів. Його стіни будуть дихати стогінами, криками, насиллям, катуваннями та щастям. Мільйони дівочих душ змучувалися тут заради когось, заради задоволення чужих душ, тіл та життів.
І тоді ти обов'язково згадаєш про мене, про оголене створіння, що беззахісною тишою стоїть перед тобою. І почнеш бездумно дарувати своє дивакувате кохання з назвою "бажання". Щиро одарювати торканнями своїх пальців мій живіт, стегна та ноги. Але ніяких поцілунків.
Елітні шльондри в губи не цілуються,такі правила.

перестаньте же гостем быть
в моей дикой, живой голове!
позвольте мне как птице - ввысь!
и забыть,насколько Вы хороши!

постарайтесь привести меня в чувство!
не хочу забывать Вас, отнюдь!
Вы поймите: тяжело быть безумцем,
но оставить намеченный путь!

перестаньте же гостем быть
в моей женской морской голове!
позвольте уйти, отпустить
и забыть, как морем были во мне!

обними меня робкой рукою,
чтобы мир от нежности канул.
как жаль, что не с бесконечною мною
ты сегодня в солнце расстаял.

обними меня крепко-крепко,
чтоб не страшно было мне плыть.
так, чтоб волной незаметной
ты заставил меня в себе быть.

обними меня, море, навечно -
без тебя мне ведь не жить!
мне же любимой быть нужно.
мне же нужно кого-то любить.