Відокремлення власного Я, анексування всіх прив'язаностей і вивільнення з павутини спогадів - час зупинився, його взагалі ніколи не було, як і нас з вами.
Наче в поїзді, або, краще, в літаку - над простором, чи ти і є той самий простір, заповнений власне тобою. Або тими самими спогадами.
Немовби ти - дослід, і все твоє життя - декорація, уявна лабораторія, божевільня, хостел для всіх щасть, умовностей, причин та наслідків. Та й все, що в тебе є - ті самі умовності, що пережовують, знищують, подрібнюють, ув'язнюють дух в тілі, і здається, що воно - тюрьма, зона обмеження і болю, спокійного і відчайдушного. Саме відчайдушного, поки він не встигне стати звичайним гвоздиком на шафі у твоїй спальні - чимось буденним й звичним.
Гра в асоціацію, виправний центр мрій і амбіцій. Тут не виліковують, ні тобі реабілітації, ні довгого процесу відновлення - це квиток в іншій кінець, трансгресія станів.
Це кола карми, дані мені ось так, задарма.

за всю жизнь люди переживают бешеный спектр эмоций, переживаний, чувств. меняется лишь степень "чувственности", регулируемая опытом и возрастом. 

но когда ты "в состоянии" нет ничего более волнительного и сильного, ты - само волнение и сила.

и остается лишь перечитывать историю и либо погружаться в омут памяти, либо смущенно улыбнуться себе самой.

так честно, так искренне - почему сейчас так не выходит?

для того, чтобы что-то отпустить, нужно вернуться, пережить и простить. в обратном случае ты встанешь на учет - "круги ада" будут нескончаемы. ну тут я иронизирую, но вы поняли.

это жесть.

я была не готова к такому. 

меняются только саундтреки - от разрывающей тишины до звука рассекающего воздух хлеста.

и все действительно повторилось. чуваки, все повторилось до малейших деталей.

нельзя, непростительно и незаконно, не разбираться с собой до конца, не расставлять все точки над і, не понимать, как и почему. в общем, глотнуть не переживывая.

в конце концов, постарайтесь сделать так, чтобы не было желания придти к себе Той, обнять и пожалеть. 

чувак, будет в тысячу раз хуже.

я столько раз разлюбливала тебя и снова влюблялась, что, откровенно говоря, от моей любви может ничего не остаться.