Ти можеш собі уявити, що я витратила своє останнє бажання на тебе? Ти можеш в це повірити?

Бо я не можу.

Хіба так існує? Хіба люди сходять з розуму від такого?

Це схоже на накопичування образ, сліз, зла, ненависті, кохання, космічної ніжності, бо я не можу уявіти таку ніжність на землі.

Ти збираєш ці «скарби» і гниєш зсередини, все це отруює тебе, бо не має виходу, бо куди ж йому всьому дітися? 

непозволительная роскошь.